-
1 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
2 наскоро
нрч. нашвидку, на швидку (на скору) руку (руч), швидкома (Сл. Ум.); (торопливо) похапцем, прихапцем, прихапці, похапки, похапком, хапком, хапкома, хватком, хват(ь)кома, нахватку; срв. Поспешно. [Нашвидку вмившись (Грінч.). Обідать нашвидку (Греб.). Зробив сяк-так на швидку руку (Сл. Ум.). На швидку руч розгорнув одно число газети (Крим.). Поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Олекс.). Олеся хапком причесала голову (Н.- Лев.). Випив нахватку стакан чаю (Мирний)]. Скоро (Скорым) -ро - дуже швидко, як- найшвидше, швиденько, (духом) (одним) духом, за один дух, (шутл.) хватопеком, за одним махом-пахом.* * *нареч.нашвидку́; нашвидкуру́ч и нашвидку́руч; ( торопливо) по́хапки, по́хапцем, при́хапцем, при́хапці, при́хапком, хапко́м -
3 whip up
phr v2) зібрати (аудиторію, гроші) -
4 whip up
phr v2) зібрати (аудиторію, гроші) -
5 нитка
1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;2) см. Низка 2.* * *1) ни́ткависе́ть (держаться) на \нитка ке — см. ниточка
в \нитка ку (в \нитка ки, \нитка кой) вытя́гивать (растя́гивать) — в шнур (в ни́тку, шнуро́м, ни́ткою) витяга́ти (розтягати)
в \нитка ку вытя́гиваться, вы́тянуться — а) ( становиться ровно в ряд) витяга́тися, ви́тягтися (ви́тягнутися) в шнур (в ни́тку); б) ( стоять выпрямившись) витяга́тися, ви́тягтися (ви́тягнутися) в стру́нку (в струну́, струно́ю); (проявлять усердие) витяга́тися, ви́тягтися (ви́тягнутися) в ни́тку
гу́бы в \нитка ку — губи́ в шнуро́к
до [последней] \ниткаки [обобра́ть] — перен. до [оста́нньої] ни́тки (ни́точки) [обібра́ти, обде́рти, обідра́ти]
до \ниткаки промо́кнуть — до ни́тки (до ни́точки, до рубця́, до ру́бчика) промо́кнути (змо́кнути)
[как] по \нитка ке — [як] по шну́ру, [як] по шнуро́чку, [як] по ни́точці
[ни одной] сухо́й \ниткаки нет (не оста́лось) на ком — ни́тки сухо́ї немає (нема́, не залиши́лося) на ко́му
по \нитка ке разобра́ть — перен. по ни́тці (до цу́рки) розібра́ти
ходи́ть [как] по \нитка ке — см. ниточка
2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка -
6 на
I прийм.1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) atна березі — on shore, ashore; on the beach; on the (river-)bank
на вулиці — in the street; out of doors, outdoors
на безпечній відстані — clear (of), at a safe distance ( from)
на невеликій відстані — at a short distance, a short way off; at close range, in close proximity (to)
4) ( при позначенні напрямку) to, towardsкласти на місце — to put back in place, to replace
на схід від — to the east of, eastward(s) of
5) ( при позначенні часу) on, at; ( протягом) during; ( при позначенні строку) for; ( при позначенні крайнього строку) by, towardsна початок 20-го ст. — by 20th century
на другий день — ( the) next day
на той час — by that time, by then
на цей час — by this, by now
7) ( при позначенні хвороби) with8) (згідно з, відповідно до) by, in, toна мою думку, на мій погляд — in my opinion
9) (y значенні "для") for10) ( при позначенні одиниці виміру) by11) ( при множенні і діленні) by12) ( при позначенні результату ділення) in, into, toрізати на шматки — to cut in ( into) pieces
13) ( при позначенні кількісної різниці) byна метр коротший — a metre shorter, shorter by a metre
14) ( при позначенні засобів до існування) on15) ( при позначенні засобу пересування) by16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to17)на щастя — fortunately, luckily
на біду (на жаль) — unfortunately, unluckily, unhappily, alas
на вагу — by weight; specific gravity
на вибір — for choice, of one's choice, at one's discretion
на віру — on trust, on faith
на всіх вітрилах — under/in full sail, with all sails set
на всякий випадок — just in case, to make sure; to be on the safe side
на голодний шлунок — on an empty stomach/belly
на душу (населення) — per head, per capita
на межі — on the verge of, on the brink of
на око — approximately, by eye
на моїй совісті — on ( upon) my conscience
IIна вигляд — by sight/appearance; in appearance, by sight, to judge from appearances
( візьми) here; here you are; here, take it -
7 fast food
прості страви; їжа, яку можна перехопити на швидку руку (гамбургери, сосиски) -
8 tack
1. n1) цвях з широкою головкою; кнопка2) шевський цвях, текс3) стібок4) з'єднання на живу нитку5) мор. галс6) напрям; шлях, курс; політична лініяto be on the right (on the wrong) tack — стояти на правильному (на хибному) шляху
7) вірьовка, мотузка8) доповнення, поправка (до законопроекту)9) липкість, клейкість10) розм. стійкість, твердість; міцність; надійність11) полиця для сушіння сиру12) мор. їжа13) шотл. землеволодіння; оренда земельної власності14) орендоване пасовисько15) улов рибиhard tack — морський сухар, галета
2. v2) приметувати; зшивати, шити на живу нитку, наживляти3) тех. прихоплювати (зварюванням)4) додавати, приєднувати5) мор. повертати на інший галс; іти галсами; іти проти вітру6) лавірувати, міняти курс; змінювати орієнтацію (думку, лінію поведінки)7) зв'язувати, пов'язувати, співвідносити (факти тощо)8) внести у фінансовий законопроект поправку, щоб забезпечити його прийняття палатою лордів9) юр. об'єднувати пізніше за часом закладне право з першим10) з'єднувати шлюбними узами* * *I [tʒk] v1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибиватиto tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)
2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курсthe ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру
4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)6) (to, on to) додавати, приєднуватиto tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку
to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту
7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першимII [tʒk] n1) l. цвях із широким капелюшком; кнопкаtack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях
2) стібок; позначкаto take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку
3) мop. галсon the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом
to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)
to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила
4) напрямок, шлях; курс, політична лініяto be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху
to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху
to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном
5) мотузка (для рослини, що в'ється)6) доповнення, поправка ( до законопроекту)7) клейкість, липкість9) мop. шкот10) упряж; збруяIII [tʒk] n; мор. IV [tʒk] n; діал.to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність
1) землеволодіння; оренда земельної власності3) улов риби -
9 tack down
['tʒk'daun]phr vприкріплювати кнопками, прибиватиto tack down a carpet — прибити килим; наметувати на швидку руку
-
10 tinker
1. n1) лудильник; мідник; бляхар; мандрівний ремісник2) поганий працівник, ремісник3) амер. майстер на всі руки4) спроба абияк полагодити щось; халтурна робота5) розм. циган6) розм., зоол. скат7) колючка (риба)8) амер., розм. скумбрія9) амер. невелика мортираI don't care a tinker's damn — мені цілком байдуже, мені наплювати
2. v1) працювати лудильником; мандрувати в пошуках паяльної (лудильної) роботи; паяти2) ставитися несерйозно (до чогось — at, with); халтурити* * *I n1) мідник, бляхар; лудильник; бродячий ремісник2) поганий працівник, ремісник; aмep. майстер на всі руки3) тк.; sing спроба абияк полагодити що-небудьto have a /an hour's/ tinker at smth — полагодити що-небудь. на швидку руку
4) aмep. скат ( риб); колюшка (риб; скумбрія)5) aмep. невелика мортира••I don't care a tinker 's damn /curse, cuss/ — є мені абсолютно байдуже
IIit is not worth a tinker 's damn /curse/ — навіть, мідного гроша не вартий
1) працювати лудильником; бродити у пошуках паяльної, лудильної роботи2) (at, with, about) намагатися виправити; лагодити, ремонтувати абияк; підремонтувати, підправити; відновлятиdon't tinker with it — не чіпай це, тільки гірше зробиш
his doctor tinkered him up — лікар трохи його підлікував /підремонтував/
3) (at, with) займатися поверхнево або несерйозно; халтурити; працювати вхолостуart does not admit of being tinker ed at мистецтво — не терпить підробок; переробляти, шматувати, псувати
-
11 toss
In1) кидання; метання; підкидання; відкидання2) задирання голови3) поштовх; струс4) падіння (з коня)5) підкидання монети6) метушня, сум'яттяtoss bombing — ав. бомбометання під час виходу з піке
to take a toss — а) звалитися, упасти; б) бути скинутим з коня
IIv (past і p.p. tossed, tost)1) кидати, метати2) скидати (вершника)3) закидати, задирати (голову)4) підкидати5) піднімати на роги (про бугая)6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)8) перен. ставити в різні життєві ситуації9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)10) майоріти11) турбувати, хвилювати13) ав. ковзати на хвіст6) зробити похапцемtoss up — а) підкидати; б) кидати жереб; в) нашвидку приготувати їжу
to toss a coin — а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням)
* * *I a1) метання, кидання, підкидання; кидокa toss or a ball — кидання м'яча
the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка
2) підкидання ( голови)to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою
3) толчок, струс; падіння ( з коня)4) = toss-up I5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудженняthe town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик
toss and catch — aмep. ризикована гра
to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня
to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі
II vnot to give a toss about smth — плювати на що-н.
(tossed [-t], tost)1) кидати; метатиto toss a ball — кидати м'яч
to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати
to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати
to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик
2) підкидатиto toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі
to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його
she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні
waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб
to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]
to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)
to toss and lose — кинути жереб, програти
I'll toss you for it — = орел або решка?
he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)
4) підкидати, підіймати ( голову)5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями
to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації
6) рухатися швидко або нетерплячеto toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися
branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти
trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)
to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні
7) робити поспішно, нашвидкуto toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)
8) турбувати, хвилювати9) cпopт. подавати ( м'яч)10) гipн. промивати ( руду)11) aв. ковзати на хвіст••to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]
-
12 TV dinner
обід із замороженого напівфабрикату ( продається в алюмінієвій фользі); обід на швидку руку -
13 fast food
прості страви; їжа, яку можна перехопити на швидку руку (гамбургери, сосиски) -
14 tack
I [tʒk] v1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибиватиto tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)
2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курсthe ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру
4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)6) (to, on to) додавати, приєднуватиto tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку
to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту
7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першимII [tʒk] n1) l. цвях із широким капелюшком; кнопкаtack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях
2) стібок; позначкаto take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку
3) мop. галсon the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом
to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)
to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила
4) напрямок, шлях; курс, політична лініяto be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху
to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху
to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном
5) мотузка (для рослини, що в'ється)6) доповнення, поправка ( до законопроекту)7) клейкість, липкість9) мop. шкот10) упряж; збруяIII [tʒk] n; мор. IV [tʒk] n; діал.to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність
1) землеволодіння; оренда земельної власності3) улов риби -
15 tack down
['tʒk'daun]phr vприкріплювати кнопками, прибиватиto tack down a carpet — прибити килим; наметувати на швидку руку
-
16 tinker
I n1) мідник, бляхар; лудильник; бродячий ремісник2) поганий працівник, ремісник; aмep. майстер на всі руки3) тк.; sing спроба абияк полагодити що-небудьto have a /an hour's/ tinker at smth — полагодити що-небудь. на швидку руку
4) aмep. скат ( риб); колюшка (риб; скумбрія)5) aмep. невелика мортира••I don't care a tinker 's damn /curse, cuss/ — є мені абсолютно байдуже
IIit is not worth a tinker 's damn /curse/ — навіть, мідного гроша не вартий
1) працювати лудильником; бродити у пошуках паяльної, лудильної роботи2) (at, with, about) намагатися виправити; лагодити, ремонтувати абияк; підремонтувати, підправити; відновлятиdon't tinker with it — не чіпай це, тільки гірше зробиш
his doctor tinkered him up — лікар трохи його підлікував /підремонтував/
3) (at, with) займатися поверхнево або несерйозно; халтурити; працювати вхолостуart does not admit of being tinker ed at мистецтво — не терпить підробок; переробляти, шматувати, псувати
-
17 toss
I a1) метання, кидання, підкидання; кидокa toss or a ball — кидання м'яча
the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка
2) підкидання ( голови)to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою
3) толчок, струс; падіння ( з коня)4) = toss-up I5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудженняthe town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик
toss and catch — aмep. ризикована гра
to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня
to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі
II vnot to give a toss about smth — плювати на що-н.
(tossed [-t], tost)1) кидати; метатиto toss a ball — кидати м'яч
to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати
to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати
to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик
2) підкидатиto toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі
to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його
she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні
waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб
to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]
to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)
to toss and lose — кинути жереб, програти
I'll toss you for it — = орел або решка?
he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)
4) підкидати, підіймати ( голову)5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями
to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації
6) рухатися швидко або нетерплячеto toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися
branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти
trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)
to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні
7) робити поспішно, нашвидкуto toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)
8) турбувати, хвилювати9) cпopт. подавати ( м'яч)10) гipн. промивати ( руду)11) aв. ковзати на хвіст••to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]
-
18 TV dinner
обід із замороженого напівфабрикату ( продається в алюмінієвій фользі); обід на швидку руку -
19 Наживо
нрч.1) (наскоро) нашвидку, на швидку руку (руч), швидкома, (поспешно) похапцем;2) (на живую нитку) на живу нитку. -
20 Необстоятельный
1) недокладний, неґрунтовний, на швидку руку (руч) зроблений, (плоховатый) аби-який, поганенький. -ное исследование - недокладна (поганенька, слабка) розвідка;2) нестате[о]чний, нерозважний, нерозсудливий. -ный человек - нестате[о]чна людина, (легкомысленный) легкодух; срв. Легкомысленный (-ный человек).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
фуршет — у, ч. 1) Святкова вечеря без гарячих страв. •• А ля фурше/т на швидку руку, без тривалих приготувань, навстоячки (про сніданок, вечерю). 2) Сніданок, обід, вечеря навстоячки із самообслуговуванням; шведський стіл … Український тлумачний словник
галь-паль — Галь паль: на швидку руку [XII] не роздумуючи [5;7] … Толковый украинский словарь
почекання — «на почеканю » (125) < польськ. па poczekaniu на швидку руку [MО,V] … Толковый украинский словарь
Крымская операция (1918) — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Крымская операция 1918 — года Гражданская война в России План схема похода группы П. Болбочана на Крым в апреле 1918 года Дата 13 … Википедия